www.pravda.com.ua/articles/2010/11/22/5597061/
"Україна була, є і буде складовою єдиного демократичного простору в Європі".
Віктор Янукович, з виступу перед представниками Атлантичної ради США
читать дальшеАвторитаризм має багато спільного зі штамами* вірусів. Подібно до вірусів він, не міняючи суті, має багато форм та здійснює різний вплив. Кожний новий штам авторитаризму складно виявити відразу, а після виявлення необхідно шукати "нові ліки", оскільки попередні вже не працюють.
Водночас, як і вірус, авторитаризм проявляється через руйнівний вплив на систему життя людини, а тому його виявлення та знищення є справою виживання організму.
Аналізуючи 9 місяців діяльності Віктора Януковича та команди можна ствердно констатувати, що в Україні виявлено новий штам вірусу авторитаризму.
Маніакальне наведення порядку через пресування журналістів, громадських діячів, опозиції, сьогодні підприємців, а завтра пенсіонерів та незахищених соціальних верств - все це перші наслідки ураження українського організму новим вірусом.
Щоб зрозуміти з чим маємо справу і яким чином можна подолати хворобу, необхідно виявити ключові відмінності нового штаму від вже раніше відомих форм.
Авторитаризм завжди вражає дві системи: перша - це саме суспільство та його спосіб організації, а друга - це міжнародна система, де здебільшого переважають демократичні форми правління.
Як правило, на рівні суспільства вірус авторитаризму змінює розподіл влади на користь особи чи групи осіб та утверджується через силовий тиск.
Поширення вірусу у внутрішній системі відбувається через ідеологію або культ особи. На міжнародному рівні авторитаризм апелює до своєї унікальності і починає формувати альтернативу існуючим нормам та організаціям.
Він намагається легітимізувати себе через існування інших авторитарних режимів та підірвати легітимність існуючого порядку через деструктивну діяльність. Загалом, це відомі ознаки знайомого вірусу, але новий штам суттєво відрізняється від того, що було.
Внутрішнє ураження
Спробуємо виділити ключові особливості небезпечного вірусу. Першою відмінною рисою нового штаму є економічна природа влади. Сучасна команда прийшла до влади не з мотивів політичних амбіцій втілення певної ідеології чи культу особи, а виключно з мотивів встановлення економічної гегемонії кількох груп.
Принциповою відмінністю від старіших форм є те, що вірус не прагне радикально змінити систему, оскільки йому однаково в яких умовах заробляти і домінувати. Згідно своєї бізнес-природи, новий штам авторитаризму скоріше намагається отримати "контрольний пакет акцій", щоб мати можливість одноосібно управляти.
Тобто мова йде про те, що система зазнає ураження без радикальних трансформацій своїх формальних ознак, в цьому випадку вона може ще впродовж тривалого часу зберігати формальні ознаки демократичності, європейської інтеграції тощо, але по-факту виконувати інші функції та завдання.
Всі зміни, які відбуваються стосуються виключно оптимізації та встановлення контролю.
Власне, встановлення контролю - друга особливість, яка відрізняє новий штам від старих. Авторитаризм завжди спирається на силу, примус, залякування і навіть фізичне усунення.
Як правило, авторитарні лідери чи групи швидко захоплюють владу, розставляють своїх людей та починають узурпацію через передачу повноважень від одних органів до інших.
Нова форма діє по-іншому. Фактично не відбувається радикальних зачисток та явної узурпації. Вірус вражає існуючих людей на посадах через економічні стимули та перспективи, тобто мова йде про інтеграцію існуючої системи в нову команду.
За таких умов, авторитаризм здобуває повноту влади без зміни та захоплення існуючих органів. Не менш цікавим є встановлення контролю над суспільством. Знову ж таки, новий штам не діє через залякування та терор, його цікавить встановлення контролю над управлінням інформацією.
В даному випадку вірус не просто почав здійснювати тиск через адміністративний апарат, навпаки, представники інформаційних економічних груп захопили спецслужби і всього лише усувають або "інфікують" конкурентів.
Відповідно, зміни в медіа сфері носять локальний, а не глобальний характер: темники пишуть всередині ЗМІ, а не в Адміністрації президента, як це було колись. Контроль за інформацією дозволяє управляти поведінкою суспільства через надання йому сурогатів про перспективне майбутнє чи правильність реформ.
Відмінним чином вірус поводить себе по відношенню до політичних конкурентів. Він не прагне їхнього знищення та ізоляції, що відчутно позначиться на системі. Йому потрібна опозиція у своєму жалюгідному вигляді, як доказ його тріумфу та безальтернативності.
Тобто він завдає шкоди опозиції настільки, наскільки вона стає не спроможною, але, водночас, не прагне її остаточного знищення. Це дозволяє йому бути меншим з двох зол в очах суспільства.
Після свого проникнення та утвердження вірус переходить до виконання головних функцій - заробляння коштів. Для цього він демократичним шляхом створює штучні умови, за яких всі прибутки будуть перекачуватись з суспільних кишень в кишені визначених груп.
Під ідеєю реформ авторитаризм починає пресувати найбільш платоспроможну групу - малий та середній бізнес. Однак, можна не сумніватись, що для втілення цих реформ буде залучатись виключно великий бізнес.
Разом з цим, вірус позбувається ще одного великого тягаря влади - соціальних виплат. Збільшивши робочий день, пенсійний вік та пенсійний податок для вирішення проблеми можна не залучати кошти, "нажиті" в малого та середнього бізнесу. Фактично, новий штам авторитаризму формує систему, в якій кожен має потурбуватись про себе сам, і всі разом про олігархів.
Зовнішнє ураження
Появу нового штаму вірусу авторитаризму не змогло виявити і демократичне міжнародне середовище. Уникнути виявлення вірусу вдалося, головним чином, через збереження формальних ознак ураженої системи.
Однак, новий штам має ряд особливостей, які дозволяють йому гарно маскуватись. Оскільки ключовим завданням влади є заробляння коштів, найбільше вірус побоюється зовнішньої ізоляції, що неминуче вдарить по грошовим потокам.
Тому він всіляко намагається зберегти свою приналежність до існуючого міжнародного порядку, декларуючи підтримку пануючих цінностей та організацій.
Можна не сумніватись в тому, що найбільш неприємними Віктору Януковичу є питання щодо демократії, свободи слова, зібрань, прав людини. Проте, сам президент зовсім не вагається раз за разом проголошувати їх важливість та цінність у свої промовах.
Захід, який чує милозвучні слова, плескає і живе очікуваннями, впродовж яких вірус виграє додатковий час.
Коли час закінчується, а результати відсутні, вірус застосовує ще одну свою особливість - поділ влади. Оскільки авторитаризм є неявним, а діє у формальних умовах демократії, винним у всьому можна визнати інші органи влади чи інших політиків.
Наприклад, в питанні про відміну голосування бюлетенями у ВР підпис президента був отриманий відразу.
Натомість в неоднозначній ситуації Податкового кодексу, який навряд чи міг прийматись в парламенті без найвищої політичної волі, Віктор Янукович взяв тайм-аут, щоб в разі непередбачуваного розвитку подій, як всередині так і зовні, покласти вину на парламент чи прем'єра, а самому зберегти існуючий образ.
В даному контексті, вірус авторитаризму застосовує свою стару максиму, яка модифіковано звучить як "публічно розділяй, приватно владарюй".
Окремої уваги заслуговує абсолютно нова структурна особливість авторитаризму, яку можна назвати на честь її ідентифікатора - Ганни Герман. Заступниця глави Адміністрації президента презентує унікальне явище - публічний інакомислячий.
Фактично, подібна ситуація ніколи не траплялась в історії, оскільки оточення авторитарного лідера чи групи ніколи не дозволяло собі мати людину, яка проголошує відмінні позиції та цінності, але, водночас, залишається членом команди.
Для Заходу наявність в оточенні президента людини, що пише Листи про демократію та декларує свободу найбільшою цінністю - сильний сигнал на користь того, що ці речі Януковичу не чужі.
Однак, реальні розбіжності між тим, що заявляє Герман і тим, що має місце по факту, таки дозволяють ідентифікувати вірус. Найбільш очевидним це стало завдяки її заяві щодо закону "Про доступ до публічної інформації". Чи вдалося Заходу зафіксувати новий штам авторитаризму покаже час, який знову ж таки працює на користь вірусу.
Тим не менше, в першу чергу авторитаризм завдає шкоди українському суспільству. Наразі важко визначити місце походження вірусу: чи він був експортований з Росії, чи все-таки це українська мутація не до кінця знищених мікроорганізмів кучмізму.
Втім, безсумнівним залишається одне - ізоляція вірусу та його знищення - це справа виживання України і українців.
На жаль, жодній соціальній групі: ні підприємцям, ні журналістам, ні громадським діячам - не під силу самостійно "винайти ліки", оскільки авторитаризм живе в умовах "розділяй та володарюй".
Тільки разом, спільно, консолідовано - можна зупинити наступ нового штаму. Питання тільки в одному: скільки жертв потрібно, щоб це зрозуміти?
*Штам - чиста культура вірусів, бактерій, інших мікроорганізмів.
Віктор Андрусів, кандидат політичних наук, Інститут ДемАльянсу імені Роберта Шумана
"Україна була, є і буде складовою єдиного демократичного простору в Європі".
Віктор Янукович, з виступу перед представниками Атлантичної ради США
читать дальшеАвторитаризм має багато спільного зі штамами* вірусів. Подібно до вірусів він, не міняючи суті, має багато форм та здійснює різний вплив. Кожний новий штам авторитаризму складно виявити відразу, а після виявлення необхідно шукати "нові ліки", оскільки попередні вже не працюють.
Водночас, як і вірус, авторитаризм проявляється через руйнівний вплив на систему життя людини, а тому його виявлення та знищення є справою виживання організму.
Аналізуючи 9 місяців діяльності Віктора Януковича та команди можна ствердно констатувати, що в Україні виявлено новий штам вірусу авторитаризму.
Маніакальне наведення порядку через пресування журналістів, громадських діячів, опозиції, сьогодні підприємців, а завтра пенсіонерів та незахищених соціальних верств - все це перші наслідки ураження українського організму новим вірусом.
Щоб зрозуміти з чим маємо справу і яким чином можна подолати хворобу, необхідно виявити ключові відмінності нового штаму від вже раніше відомих форм.
Авторитаризм завжди вражає дві системи: перша - це саме суспільство та його спосіб організації, а друга - це міжнародна система, де здебільшого переважають демократичні форми правління.
Як правило, на рівні суспільства вірус авторитаризму змінює розподіл влади на користь особи чи групи осіб та утверджується через силовий тиск.
Поширення вірусу у внутрішній системі відбувається через ідеологію або культ особи. На міжнародному рівні авторитаризм апелює до своєї унікальності і починає формувати альтернативу існуючим нормам та організаціям.
Він намагається легітимізувати себе через існування інших авторитарних режимів та підірвати легітимність існуючого порядку через деструктивну діяльність. Загалом, це відомі ознаки знайомого вірусу, але новий штам суттєво відрізняється від того, що було.
Внутрішнє ураження
Спробуємо виділити ключові особливості небезпечного вірусу. Першою відмінною рисою нового штаму є економічна природа влади. Сучасна команда прийшла до влади не з мотивів політичних амбіцій втілення певної ідеології чи культу особи, а виключно з мотивів встановлення економічної гегемонії кількох груп.
Принциповою відмінністю від старіших форм є те, що вірус не прагне радикально змінити систему, оскільки йому однаково в яких умовах заробляти і домінувати. Згідно своєї бізнес-природи, новий штам авторитаризму скоріше намагається отримати "контрольний пакет акцій", щоб мати можливість одноосібно управляти.
Тобто мова йде про те, що система зазнає ураження без радикальних трансформацій своїх формальних ознак, в цьому випадку вона може ще впродовж тривалого часу зберігати формальні ознаки демократичності, європейської інтеграції тощо, але по-факту виконувати інші функції та завдання.
Всі зміни, які відбуваються стосуються виключно оптимізації та встановлення контролю.
Власне, встановлення контролю - друга особливість, яка відрізняє новий штам від старих. Авторитаризм завжди спирається на силу, примус, залякування і навіть фізичне усунення.
Як правило, авторитарні лідери чи групи швидко захоплюють владу, розставляють своїх людей та починають узурпацію через передачу повноважень від одних органів до інших.
Нова форма діє по-іншому. Фактично не відбувається радикальних зачисток та явної узурпації. Вірус вражає існуючих людей на посадах через економічні стимули та перспективи, тобто мова йде про інтеграцію існуючої системи в нову команду.
За таких умов, авторитаризм здобуває повноту влади без зміни та захоплення існуючих органів. Не менш цікавим є встановлення контролю над суспільством. Знову ж таки, новий штам не діє через залякування та терор, його цікавить встановлення контролю над управлінням інформацією.
В даному випадку вірус не просто почав здійснювати тиск через адміністративний апарат, навпаки, представники інформаційних економічних груп захопили спецслужби і всього лише усувають або "інфікують" конкурентів.
Відповідно, зміни в медіа сфері носять локальний, а не глобальний характер: темники пишуть всередині ЗМІ, а не в Адміністрації президента, як це було колись. Контроль за інформацією дозволяє управляти поведінкою суспільства через надання йому сурогатів про перспективне майбутнє чи правильність реформ.
Відмінним чином вірус поводить себе по відношенню до політичних конкурентів. Він не прагне їхнього знищення та ізоляції, що відчутно позначиться на системі. Йому потрібна опозиція у своєму жалюгідному вигляді, як доказ його тріумфу та безальтернативності.
Тобто він завдає шкоди опозиції настільки, наскільки вона стає не спроможною, але, водночас, не прагне її остаточного знищення. Це дозволяє йому бути меншим з двох зол в очах суспільства.
Після свого проникнення та утвердження вірус переходить до виконання головних функцій - заробляння коштів. Для цього він демократичним шляхом створює штучні умови, за яких всі прибутки будуть перекачуватись з суспільних кишень в кишені визначених груп.
Під ідеєю реформ авторитаризм починає пресувати найбільш платоспроможну групу - малий та середній бізнес. Однак, можна не сумніватись, що для втілення цих реформ буде залучатись виключно великий бізнес.
Разом з цим, вірус позбувається ще одного великого тягаря влади - соціальних виплат. Збільшивши робочий день, пенсійний вік та пенсійний податок для вирішення проблеми можна не залучати кошти, "нажиті" в малого та середнього бізнесу. Фактично, новий штам авторитаризму формує систему, в якій кожен має потурбуватись про себе сам, і всі разом про олігархів.
Зовнішнє ураження
Появу нового штаму вірусу авторитаризму не змогло виявити і демократичне міжнародне середовище. Уникнути виявлення вірусу вдалося, головним чином, через збереження формальних ознак ураженої системи.
Однак, новий штам має ряд особливостей, які дозволяють йому гарно маскуватись. Оскільки ключовим завданням влади є заробляння коштів, найбільше вірус побоюється зовнішньої ізоляції, що неминуче вдарить по грошовим потокам.
Тому він всіляко намагається зберегти свою приналежність до існуючого міжнародного порядку, декларуючи підтримку пануючих цінностей та організацій.
Можна не сумніватись в тому, що найбільш неприємними Віктору Януковичу є питання щодо демократії, свободи слова, зібрань, прав людини. Проте, сам президент зовсім не вагається раз за разом проголошувати їх важливість та цінність у свої промовах.
Захід, який чує милозвучні слова, плескає і живе очікуваннями, впродовж яких вірус виграє додатковий час.
Коли час закінчується, а результати відсутні, вірус застосовує ще одну свою особливість - поділ влади. Оскільки авторитаризм є неявним, а діє у формальних умовах демократії, винним у всьому можна визнати інші органи влади чи інших політиків.
Наприклад, в питанні про відміну голосування бюлетенями у ВР підпис президента був отриманий відразу.
Натомість в неоднозначній ситуації Податкового кодексу, який навряд чи міг прийматись в парламенті без найвищої політичної волі, Віктор Янукович взяв тайм-аут, щоб в разі непередбачуваного розвитку подій, як всередині так і зовні, покласти вину на парламент чи прем'єра, а самому зберегти існуючий образ.
В даному контексті, вірус авторитаризму застосовує свою стару максиму, яка модифіковано звучить як "публічно розділяй, приватно владарюй".
Окремої уваги заслуговує абсолютно нова структурна особливість авторитаризму, яку можна назвати на честь її ідентифікатора - Ганни Герман. Заступниця глави Адміністрації президента презентує унікальне явище - публічний інакомислячий.
Фактично, подібна ситуація ніколи не траплялась в історії, оскільки оточення авторитарного лідера чи групи ніколи не дозволяло собі мати людину, яка проголошує відмінні позиції та цінності, але, водночас, залишається членом команди.
Для Заходу наявність в оточенні президента людини, що пише Листи про демократію та декларує свободу найбільшою цінністю - сильний сигнал на користь того, що ці речі Януковичу не чужі.
Однак, реальні розбіжності між тим, що заявляє Герман і тим, що має місце по факту, таки дозволяють ідентифікувати вірус. Найбільш очевидним це стало завдяки її заяві щодо закону "Про доступ до публічної інформації". Чи вдалося Заходу зафіксувати новий штам авторитаризму покаже час, який знову ж таки працює на користь вірусу.
Тим не менше, в першу чергу авторитаризм завдає шкоди українському суспільству. Наразі важко визначити місце походження вірусу: чи він був експортований з Росії, чи все-таки це українська мутація не до кінця знищених мікроорганізмів кучмізму.
Втім, безсумнівним залишається одне - ізоляція вірусу та його знищення - це справа виживання України і українців.
На жаль, жодній соціальній групі: ні підприємцям, ні журналістам, ні громадським діячам - не під силу самостійно "винайти ліки", оскільки авторитаризм живе в умовах "розділяй та володарюй".
Тільки разом, спільно, консолідовано - можна зупинити наступ нового штаму. Питання тільки в одному: скільки жертв потрібно, щоб це зрозуміти?
*Штам - чиста культура вірусів, бактерій, інших мікроорганізмів.
Віктор Андрусів, кандидат політичних наук, Інститут ДемАльянсу імені Роберта Шумана